Як відключитися від системи центрального опалення

29.11.12
Центр громадської адвокатури за підтримки проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні« Гідна Україна », який здійснювала компанія Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) за сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Корпорації« Виклики тисячоліття »(МСС).

У нашу приймальню останнім часом все частіше звертаються з таким питанням. Як це зробити? Рекомендує юрист «АОП» антикорупційну громадська приймальня ».

Пунктами 2 і 25 «Правил надання населенню послуг центрального опалення, водо-, теплопостачання і водовідведення ...», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., передбачено право споживача відмовитися від отримання послуг центрального опалення та гарячого водопостачання в порядку, затвердженому органом центральної виконавчої влади з питань ЖКГ.
У разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір і вимагати відключення відповідних мереж. Мешканець, який не хоче більше користуватися послугами центрального теплопостачання, повинен виконати заходи щодо забезпечення в суміжних приміщеннях вимог СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція, кондиціонування», СНиП І-3-79 «Будівельна теплотехніка», СНиП 2.08.01-89 «Житлові будинки». Ці заходи повинні бути узгоджені з власником будинку.

Це нібито обумовлено тим, що в наявному житловому багатоквартирному фонді в Україні переважно передбачено централізоване теплопостачання (гаряча вода та опалення). Втручання в працюючу схему шляхом вилучення окремих елементів зумовлює потребу повного коригування загальнобудинкової системи.
«Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» затверджено Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 р.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 р. до наказу № 4 було внесено зміни, з яких випливає, що відключення від системи ЦО і ГВП здійснюється лише за умови відключення всього будинку.

Цим наказом фактично ввів заборону на відключення від ЦО І ГВП окремих квартир, що суперечить вимогам п.1 ст.321 Цивільного кодексу України, т. к. обмежує права власника, його конституційне право розпоряджатися своїм майном. Крім того, таке рішення ставить власника квартири в залежність від власників інших квартир будинку, які не мають можливості або бажання встановити індивідуальне опалення квартири, чим грубо порушуються права і свободи громадян, гарантовані Конституцією України.

Це підтвердив Окружний адміністративний суд м. Києва, Постановою якого № 2/34 від 09.06.2008 р. за позовом Палеха Олексія Івановича до Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 р. «Про затвердження змін до Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 р.» визнаний НЕЗАКОННИМ.

Т. е. фактично на даний момент діє порядок відключення, при якому таке відключення теоретично можливо, але для цього необхідно брати дозвіл на відключення в міжвідомчій комісії, створеної органами місцевої влади, які ніяк не зацікавлені у вирішенні ваших проблем.
Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є неможливість забезпечення у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під'їзду) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому. І тільки. Більше ніяких підстав для відмови відключити споживача від централізованого опалення, у т. ч. наявність боргів по опаленню, не існує. У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку ...

Але є можливість взагалі нікуди не звертатися

Оскільки у більшості громадян немає жодних договорів з «Теплокомуненерго» або іншими виконавцями послуг з надання теплопостачання, то немає і ніяких зобов'язань перед ними. Крім того, фактично на сьогоднішній день неможливо мешканця, який відключився самостійно (без відповідного дозволу) від центрального теплопостачання, залучити до будь-якої відповідальності. Тим більше що вже навряд чи знайдеться хоч один будинок, в якому немає квартир, де було б встановлено автономне опалення. Як і ті будинки, у під'їздах яких є радіатори для опалення під'їзду, і в будинку постійно присутній гаряче водопостачання.

Отже, власник квартири має право звернутися до «Теплокомуненерго» (або ЖЕК) із заявою про відключення його квартири від центрального теплопостачання. У разі відмови або залишення заяви без відповіді можна відключитися від опалення самостійно, повідомивши «Теплокомуненерго» (ЖЕК) про відключення і запропонувавши прийти переконатися в цьому в будь-який зручний час, попередньо узгодивши час і дату відвідування. У разі нового ігнорування вашого повідомлення необхідно скласти акт про відключення, підписати його трьома сусідами і один примірник акта направити в «Теплокомуненерго». А другий зберігати у себе. Цей акт буде підтвердженням дати відключення вашої квартири від центрального теплопостачання.

Прим: всі відносини з теплокомуненерго і владою обов'язково здійснюються шляхом листування через Укрпошту листами з повідомленням, з обов'язковим збереженням копії відправленого Вами листа.

Надання комунальних послуг

Постановою Кабміну від 21.07.2005 р. 630 затверджено Правила надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а також типовий договір про надання зазначених послуг.

Визнано таким, що втратив чинність, постанову КМУ від 30.12.97 р. N 1497 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення». Нові Правила регулюють відносини між постачальниками житлово-комунальних послуг (ЖКП) та споживачами. Послуги надаються споживачеві безперервно, крім часу проведення планових ремонтних робіт, ліквідації аварійних ситуацій.

У разі планування перерви в наданні послуг виконавець зобов'язаний повідомити про це споживачам через ЗМІ, а також письмово не пізніше, ніж за 10 днів (за винятком перерви, що настала внаслідок аварії або дії непереборної сили). У повідомленні вказується причина і час перерви в наданні відповідних послуг. Послуги надаються згідно з підписаним договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення. Споживач має право, зокрема, на внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги. Споживач має право на зменшення розміру оплати послуг у разі надання їх не в повному обсязі, при невідповідності їх якісних показників, а також при тимчасовій відсутності споживача.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у т.ч. демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку води і теплової енергії проводяться за рахунок виконавця послуг. Споживач може відмовитися від послуг з надання центрального опалення та гарячої води.

Відключення споживачів від мереж центрального опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та дотримання правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки. Витрати, пов'язані з відключенням, відшкодовує споживач. Споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з центрального опалення місць загального користування будинку за методикою, затвердженою житлокомунгоспу України. Для ліквідації аварій споживач зобов'язаний забезпечувати доступ до мереж, арматурі, розподільних систем представників виконавця за наявності у них відповідних посвідчень - цілодобово.

Виконавець, крім іншого, зобов'язаний ознайомити споживача з нормативно-правовими актами у сфері ЖКГ. У разі несвоєчасної оплати послуг споживачем, постачальник може нарахувати пеню. Постановою Кабміну від 21.07.2005 р. 631 затверджено Порядок проведення конкурсу з надання ЖКП. Порядок визначає процедуру конкурсу з надання ЖКП (крім газо-та електропостачання) у будинках державної та комунальної власності. Організатором конкурсу є власник або балансоутримувач житлових будинків або уповноважена ним особа (наприклад, ЖЕК). До складу конкурсної комісії входять представники організатора конкурсу, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування та інших підприємств. Публікація: «УК» 142 від 3.08.2005 р.

Загальні положення про право власності

Право власності та інші речові права

Глава 23 - Цивільного кодексу

Загальні положення про право власності

Стаття 317. Зміст права власності
1. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Стаття 318. Суб'єкти права власності

1. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 Цивільного кодексу України.
2. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Стаття 319. Здійснення права власності

1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.
2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав і виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержувати моральних засад суспільства.
3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
4. Власність зобов'язує.
5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
6. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 321. Непорушність права власності

1. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
2. Особа може бути позбавлена ??права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.
Коли допустимо позбавлення права власності або обмеження у його здійсненні:
3. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 Цивільного кодексу України.

Стаття 353. Реквізиція

1. У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція).
2. В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.
3. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується.
6. Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення, якщо це можливо.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов'язується повернути грошову суму або річ, яка була ним отримано у зв'язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

Закон про права споживача

Стаття 19. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування

19.1. За всіма громадянами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

19.2. Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця).
Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів і послуг.

Забороняється примушувати споживача придбавати товари і послуги неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Стаття 21. Недійсність умов договорів, що обмежують права споживача

Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, то вони повинні бути відшкодовані винною особою у повному обсязі.

Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем) у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності.

Стаття 22. Правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування

Правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені правила не можуть суперечити законодавчим актам України.